Берёзы зажглись, как спички
Берёзы зажглись, как спички, И осень поёт над ними О жизни в формате привычки, О людях в спящем режиме. Мир пишет сонет с нажимом Врачебным, неровным, кривым. Но видно во взгляде лживом: Нам не по дороге с ним. Влюблюсь! Чем ещё заняться? По лужам бродить без толка? Мне нежные губы снятся, И взгляд - острый, как иголка. Но если бы мне простилась Мечтательность нежного слога, Я б сдался любви на милость, Средь звёзд не ища предлога.
2023-01-27 12:54:24
1
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2647
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2361