Увы, объятья наши кратки
Увы, объятья наши кратки. И душу вновь грызёт печаль. Лишь дождь морзянкой по брусчатке: «Прощай. Прощай. Прощай. Прощай.» Деревья зеленью одеты. С кем обрету я свой покой? Лишь ветер знает все ответы: «С тобой. С тобой. С тобой. С тобой.» Вокзал. Собак бродячих свора. Я уезжаю. Чаще снись. И монотонный шум мотора: «Вернись. Вернись. Вернись. Вернись.» В окне твой город мерно тает. В себе сомненья истреблю. Ведь сердце вторя сообщает: «Люблю. Люблю. Люблю. Люблю.»
2023-02-08 09:54:47
1
0
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4473
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4869