КЛЕЙМО

Андрій Лаврик

Стал святой молитвой сокровенною Голос тихий, вкрадчивый, родной. Путешествую огромною Вселенною - Твоей чувством переполненной душой. Наплевать на тех, кто были до меня. Зачеркни их всех и выбрось невзначай. Твои губы жарче адского огня, Мне своё клеймо на теле выжигай. Я - герой судьбою данной книжки. Всё за нас предрешено уже давно. У тебя с другими были лишь страстишки. То был уксус. Пригуби скорей вино. Растворюсь в глазах, что цвета "крепкий чай", Дай запретный плод, коварной Евы дочь! За спиною полыхал в пожаре рай. А в зрачках твоих сгущалась стратью ночь.

2023-02-05 14:29:21

Інші вірші поета

HOMINEM QUAERO ХУ Одурев от любви и вина ПЯТЬ ПИСЕМ К...

Інші поети

R..

@Djihad

Upavshii_Zakat

@Upavshii_Zakat

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5318

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4252