Річечка

MixMax M

Ой же ти річечка Витікаєш з струмочка, Прозорая водичка, Гірськая дочка. Та витік же твій Височить над горами, Та й водиця твоя Подорожує краями. Та й народилася ти На Карпатських схилах, Та й набралася сили, На гірських полонинах. Тече твоя водиця, Та й через ліси, Напоїться ялиця, Та й хитрі лиси. Тече твоя водиця, Та й вже поля з'явились, Ти вже не струмок! А ось і люди напились! Тече собі далі, Пливе в далечінь, Та й напуває пшениці, Що ростуть наче вгодований кінь. Та й крутиш ти млин, Що стоїть на воді. Ти вже не струмок! А річка тоді! Ти бішиш наче звір! І в день, і в ночі! Та й мелиш пшениці, Що підуть до печі! І ще одна річка, З'єдналась з тобою. Та гарна то звичка, Єднатись душою. Течеш собі далі, Та й камінь вже ріжеш! Ти могутня ріка! Та й прудко вже біжиш! Ти великий Дністер! Та й каньйон вже створила! Ти гігантський Дністер! Та й з тобою сила! Та й заводиш ти фабрики! Міццю своєю! І робиш енергію! Водою своєю! Крутиш турбіну! Могутньої ГЕС! Дністровська долина, Що каже вся... "Єс!" Ти могутня ріка! Та й ось твое гирло! Скоро вже море! Що напуваєш ти силой! А ось вже лиман! Великий, твій власний! Та й стародавня фортеця! І турист уже класний! А далі Затока... Що стоїть та косі. Та й розляглась біля порту... Куди спішать кораблі! І Чорне вже море, Неспокійне ніколи! І морськії простори, Недосяжні нікому! Приплила ти річечка... У пункт свій останній... І солона водичка... Здійснила твій намір!

2021-08-19 11:30:23

2

0

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

45

44

2147

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

44

7

1201