Це був лиш сон!
Це був лиш сон! Ти прокидаєшся Бачиш відомість Собою пишаєшся Покидаєш свідомість! Мариш завжди І в день і в ночі... Покидаєш себе Через біль кричучи! "Ні, я не хочу! Не хочу прощатись! Відомості хочу! Не хочу здаватись!" Крики твої розійшлись навсібіч Дивлячись на тебе Всі думали... "Дічь" "Ні, я не хочу! Не хочу тікати! Я тут бути хочу! Я хочу літати!" Мрії твої! Тільки здійснились! Та віки твої! Геть не змінились! "Ні, я не хочу! Не хочу прощатись! Я тут бути хочу! Книжками займатись" ........... Та пролетіла мить... Та й прапор вже не майорить... Та й пташка уже не співає... Та й твори твої вже ніхто не читає... Прокинувся ти... Це був лиш сон... Засмучений ти!... Бо немає людей, що кричать... Твоє... Ім'я... В... Унісон...
2021-08-05 14:05:47
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12121
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16502