Мова
Міріам Міест
Розфарбуй небо холодним цвітом, Звільни птицю із темниці, Дай їй битися у груди Так, щоб ребра заломились. Не кажи їй: злодій-злодій! Дай натомість з уст злетіти, Співом тим, що у клітках Мусила мовчати строго.
2023-05-27 13:36:18
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Дуже сподобався рядок "звільни птицю із темниці". Він саме на часі)
Відповісти
2023-09-03 20:01:54
1
Міріам Міест
@Н Ф так, болить душа на цю тему і не можливо просто спостерігати, а творчість створена, щоб говорити.
Відповісти
2023-09-06 07:22:01
1
Н Ф
@Міріам Міест Так, творчість створена для того, щоб поділитись своїм баченням світу з іншими)
Відповісти
2023-09-06 17:33:51
1
Інші вірші поета
Власність моя І знову про Буття й Людину Я лише тінь Істинна весни
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2877
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4895