Мова

Міріам Міест

Розфарбуй небо холодним цвітом, Звільни птицю із темниці, Дай їй битися у груди Так, щоб ребра заломились. Не кажи їй: злодій-злодій! Дай натомість з уст злетіти, Співом тим, що у клітках Мусила мовчати строго.

2023-05-27 13:36:18

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Н Ф

Дуже сподобався рядок "звільни птицю із темниці". Він саме на часі)

Відповісти

2023-09-03 20:01:54

Міріам Міест

@Н Ф так, болить душа на цю тему і не можливо просто спостерігати, а творчість створена, щоб говорити.

Відповісти

2023-09-06 07:22:01

Н Ф

@Міріам Міест Так, творчість створена для того, щоб поділитись своїм баченням світу з іншими)

Відповісти

2023-09-06 17:33:51

Інші вірші поета

На серветці у темному світлі кафе Війна Контраст буття І знову про Буття й Людину

Інші поети

duduqui

@duduqui

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Gang Little

@Ganglittle

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2600

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4826