І знову про Буття й Людину
(18+)
Пустельні поцілунки на моїх вустах Від Смерті і Життя. Вони мене кидають у вирій забуття І в це щоденеє буття. Я порохом стаю в польоті, а впавиши- паростком в землі. А потім я колись у цвіт і плід, А потім, може, у Людину. Від переродження в Життя і знов у Смерть, Вони мене кидають, наче горе й щастя, Де щастя Смертю є, А Життя- довгим зітханням страждання й екстазу.
2023-07-16 15:26:57
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво😍
Відповісти
2023-09-03 19:56:18
1
Міріам Міест
@Н Ф дякую ✨♥️
Відповісти
2023-09-06 07:24:13
1
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2308
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2095