Не забувай ніколи мати
Наша історія лине роками.
Її застали племена,
козак Хмельницький
І поет часів радянських.
Всі пам'ятали про Вкраїну,
Всі бачили її родючість,
Чеснот глибоку благодать.
Невміла дитяча молитва до Бога
Сягає неба кожен день,
Уже віками не замовкає
Плач благання...
Втомились всі, але не здамся.
Втомились всі, але не піддаються.
Гидка собі, коли втрачаю віру,
І забуваю звідки йде коріння.
Коли дитя відірвуть від матусі,
Що виховала і годувала тіло,
Ганьба тоді, коли забуде небо синє,
Піддасться психиці людській страхів тиранів.
Загинули людей числено
Не просто за землю,
А за культуру,
За смерті раніші,
За честь і відвагу.
Ніхто не мовчав,
Молитва не стихла.
Брехні язик не відірвали всі,
Хтось вуха й серце їм віддав завзято,
А хтось вже тілом положив за те,
Щоб ви то вухо приложить могли.
2022-02-27 20:20:34
4
0