Війна
Стільки патріотичних слів сказали наші предки, Стільки загублених віршів в мені зостались, Стільки кинутих речей я залишила, Рідний дім мій плаче, стогне, зве, шукає... Стільки сліз пролили над землею, Стільки голих стін, Стільки ран і крику... Звук. Лиш його достатньо, щоб серце зупинилось в трепеті смертельнім.  Де помру? Якою повернусь? Що зостанеться? Що далі буде?- питають діти, а я кажу: "У серці маю те, що не вмирає"   Я згадую Лесю і Шевченка, Я згадую їх любов, відвагу... Я згадую всіх тих, хто не боявся, Я згадую всіх тих, хто не мовчав, Я згадую не сльози й крик, Я згадую слова: "Хоробрі щастя мають".
2022-02-27 20:22:34
7
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4548
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3443