Я не боюся...
Я не боюся жити тут і зараз, Але боюсь залишитися тут... І тої ще помилки: зайвий раз Змінити напряму життя кут. Я не боюся бути «як один», Але боюся стать одною з тих, Виконує хто згубний життя плин, І щоби плин мого життя не стих. Я не боюся бути лиш одна, Але боюся гнати всіх від себе. І самоту я можу випити до дна, Але яка із цього користь тут для тебе? Я не боюся начебто нічого, Але поглянь лише у серце Ти мені Й побач: страхаюся усього... Я дякую, що бережеш від того, що в тіні. Я дякую, що завжди розумієш, Й допомагаєш йти лише вперед. Любов'ю Ти своєю грієш, І бережеш Ти кожен мій секрет... ~09.06.2018~
2018-06-16 09:27:44
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сумна Королева
Красиво.)
Відповісти
2018-06-16 09:42:18
1
Есмеральда Еверфрі
Відповісти
2018-06-17 09:01:26
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8242
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9559