Ми всі часом
Ми всі часом буваєм не в собі -
Признайте чесно, так завжди було.
І кожен волею в своєму напівсні
Бере нічні простори на крило.
Ми всі часом шукаєм забуття,
І того місця, де б нас не впізнали.
Тисячі масок нам дарують укриття,
Та задля того правду в міф загнали.
Ми всі часом питаємо себе:
«Як довго ще будемо марно йти?»
А час глузливо в відповідь сопе:
«Я буду першим, як ти не крути!»
Ми всі часом втрачаємо серця,
І розбиваєм вщент свої надії.
Та в кожному є часточка борця,
Який упав, піднявся і вже в дії.
Ми всі часом загублені, пусті,
І кожен з нас стоїть за себе сам.
Страхи й кошмари, дикі і густі,
Ідуть, але себе їм не віддам.
10.08.2019
5
0