Твій порт

Есмеральда Еверфрі

Твій порт давно забув живий скрип кораблів, Шум їх людей із сотень різних слів. Він їх не бачить навіть в довгих снах - Все втратив, що було, а з ним і страх. Твій порт віки вже під щитом із коренів, Ліан, мохів, забув про радість й гнів. Його тримає в світі сильних час, Але окремо від суспільних мас. Твій порт не зміг би сонячних згадати днів. Та й не любив ніколи птаства спів. Похмуре небо, буйні хвилі у вітрах - Він все ще чує правду в їх думках. Твій порт - притулок вічності тонів: Журба і тиша, спокій без торгів. Туманом вкритий його башт каркас, В яких останній подих крові згас. Твій порт прийме останнього з послів? Що вже перегорів, хоч й не зітлів... Буття останній шанс для мандрівця - Піти у себе, без петлі й вінця.

2019-08-19 23:15:23

5

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Юлія Гаргат

Гарно😍

Відповісти

2019-08-20 11:24:36

Подобається

Есмеральда Еверфрі

@Юлія Гаргат дякую))

Відповісти

2019-08-20 11:25:56

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5798

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3514