Тебе знову не бачать
Тебе знову не бачать суспільні радари,
Ти вже місяць як зникла з усіх соцмереж.
У будинку всі дзиґарі стомлено стали,
Ти ж не прагнеш нічого й нікого не ждеш.
Твої стопи безшумно крокують бульваром,
Оминаєш прохожих, сховавшись у плащ.
Ти холодна до всіх, але вдома із жаром
Мандруватимеш поміж друкованих хащ.
Не вслухаєшся в гомін навколо. Та й нащо?
Всі плітки і новини для тебе сміття.
Хай засудять, хай навіть охрестять "пропаща".
Зрозуміти твій шлях їм ніяк до пуття.
Зовсім скоро весна, однак в тебе незмінно
Осінь тягнеться через увесь календар.
Поміж сутінок крила химерною тінню
Розправляєш - твої це проблема і дар.
Поза містом літаєш щоночі до втоми,
Занімілі за день розминаєш кістки.
Хоч лиш місяць як зникла, витаєш звідколи
Написала найперші незграбні рядки.
2021-01-29 14:31:40
8
2