Такою ніколи не стану

Есмеральда Еверфрі

Ти знаєш, а я ж бо зовсім не сучасна - Без мрій про кар'єру, відомість, славу. Не вмію людей підставляти й, власне, Такою ніколи не стану. Рекламою жити (назвімо це чесно) В усіх соцмережах і поза ними Не маю бажання, умінь, та й пізно Шляхами ходити крутими. Не можу до ночі вивчати ті тексти, Події, епохи, слів форми, схеми. Міського життя ритм не в силах знести, І точно - не гвинтик системи. Не стане наснаги з рання аж до ночі Робити... Так, можеш назвати "ледащо" Сказати, що всім необхідні гроші... Наважусь спитати: "Нащо?!" Зірвати здоров'я, будуючи мрію? І добре б - свою, а це - суспільну. Змагання багатством я не розумію, Та хочеться дихати вільно...

2021-04-24 15:34:45

12

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Есмеральда Еверфрі

@Босяга Катерина дякую і тобі за коментар 😉

Відповісти

2021-04-25 06:08:51

1

Сандра Мей

вав❤️❤️❤️. Вірш класний. (наче свою думку читала)- образно, просто думками зійшлись.

Відповісти

2021-07-09 19:56:49

1

Есмеральда Еверфрі

@Сандра Мей рада, що сподобалося))))

Відповісти

2021-07-10 04:12:01

1

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

16

4671

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5241