Нічне шосе
Крізь морок шлях, прокладений не мною, Веде кудись із швидкістю зірок. Чи зможу так залишитись собою, Чи душу змінює вже кожен крок? Лиш міражі минулого навколо І кожен з них із підписом: «не твій». Якщо в майбутньому так само голо, Я попрошусь у книги «на постій». Колючість руху не дає забути, Що кожна дія залишає слід В мені чи світі, головне відчути, Як в руки упаде черговий плід. Ритм серця скаче, видає напругу, Яку давно не видно у очах. Розподіл сил зливається у смугу І вносить смуту в сплочених рядах. Нічне шосе закручено спіраллю, З якої вихід всюди і ніде. В очах безсилля розляглося сталлю, Та вже реальність в дні новім гряде.
2019-10-16 05:18:01
8
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2937
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2109