It is you
Есмеральда Еверфрі
Незрівнянний, казковий, чудовий, Фантастичний, найкращий з світил, Білолиций, сріблястий, зимовий - Немов сієш ти світлий той пил. Ти чарівний, але не магічний: Тебе ж Бог ще спочатку створив... І для когось ти зовсім містичний, Але це все не я говорив. Просто тіло космічне, що мати Власне світло не може й на мить. Твоя доля - чуже передати, І чужою лиш славою жить. Ти не маєш життя у собі, Лиш каміння велика гора. Та Господь передбачив тобі Сіять сяйво у ночі моря.
2018-04-29 00:11:14
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Есмеральда Еверфрі
рада, що сподобалось
Відповісти
2020-08-31 06:21:08
Подобається
Інші вірші поета
Можливо шал А знаєш... Як ляжуть букви Віснице
Інші поети
Katy_May
@Katy_May
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1417