Даремності вир
Есмеральда Еверфрі
Будильник. Душ. Сніданок. Пари. Усе заїжджено до дир Ті самі люди, фрази, свари - даремності невпинний вир. Банальний день: підйом у сім, зарядка, душ, горнятко кави Потім три пари, їм у слід все та ж кімната і ті ж справи. Обід. Домашні. Фільм чи книга. Дзвінок додому: «Добре все», І таємничості вир кличе лиш з сторінок, і жаль несе. За тим все ж встигнути заснути, поки сусідок десь нема, Прогнати усі думи-муки і залишити: «Я сама»... Зрештою знов ранковий шум і фраза: «Мріям час лиши», Те голос в голові твердить і додає: «Та не спіши»...
2019-04-27 22:13:05
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лія Антонова
😍 неймовірна атмосфера, мені дуже подобається, додала до закладок👍
Відповісти
2019-04-28 01:36:34
Подобається
Есмеральда Еверфрі
@Лія Антонова дякую велике)))
Відповісти
2019-04-28 08:20:59
Подобається
Інші вірші поета
Дозволите? В нас сім'я є на селі Такою ніколи не стану Запитай у запилених книг
Інші поети
Helen Roo
@Helen_Roo
Hitar
@Hitar
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4914
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2380