Буденність
Будні... Такі сірі, сумні, паскудні. Сіро-білі, Ледь помітні на життя тілі. Спроби Мої звільнитися від цієї роби. Не смілі Кроки до заповітної цілі. І нащо Живе у світі оце ледащо, Та сотнями Мруть ті, хто воює з злигоднями? Так втомлює, Коли тобі в душу Доля плює. Здається, Що щастя ніколи не повернеться. І часом Вважаєм себе найнижчим класом. А справді Потрібно лиш глянути правді В очі, Такі темні, але тепло-дівочі. Що скажуть: Ти життя зрозумій лиш суть. І знай: Лиш від тебе залежить твій рай. Буденність Не означає самозреченність І завжди Можеш змінити життя акорди. Бо будні Лиш для тих людей будуть паскудні, Хто вважає, Що в житті їх вже щастя немає.
2018-10-18 07:11:47
8
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2121
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4760