За пленённую Дину
Крови пролитой капли На святой на земле Возвращаются завтра Огоньками в золе. Родовые сегодня Схватки требуют месть, Начинается бойня, Что не видели здесь. Вот и очередь наша На земле умирать; Как один без приказа Встала в очередь рать. Либо мы, либо с нами, Либо жить, либо нет. А в груди нашей пламя, А в руках наших смерть. За пленённую Дину Шхем умылся в крови. Мы сильны и едины. Или мы, или вы. Только злого не будет Этой сказки конца. Пусть Всевышний рассудит. Девять граммов свинца Вам покажется даром, Нисходящим с небес. Под потухшим пожаром Пепел детский воскрес.
2023-10-25 07:49:46
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4703
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5666