Когда умру
Когда умру, мне улыбнутся звёзды, Несорванные мною, голубые. Когда умру, пойму, что значит "поздно", Что есть миры прекрасные другие, Что я живу вне тела и без боли, Что ангел мой несёт меня послушно, Но не моей несёт послушно воле, Что никогда уже не будет скучно. Когда умрём, к Отцу мы тянем руку, Он выйдет нас приветствовать, навстречу. Когда умру, тогда собой я буду – Весёлый и доверчивый, конечно, Чтоб никогда уже не возвращаться, Чтобы забыть все купли и продажи, И вечная весна, мне снова двадцать И я люблю, и я в бою отважен. Когда умру, узнаю, что достоин, И получу добром, теплом и светом – Богат, как Крёз, могуч и свят, как воин, Я стану умным и крутым поэтом.
2023-08-16 05:17:42
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4593
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5558