Кто ты?
Кто ты, возомнивший себя управляющим ветром, Чьи танки, как кони, прорыли проходы в полях? Кто ты, посылающий людям подарком ракеты, Ты кроющий Бога с оскоминой крови в зубах? Какого же чёрта, ты ходишь по нашей планете, Готовый для смерти, мучений идёшь на убой? Тебя проклинают убитые малые дети. Горе в тебе, голод с тобой, жопа с тобой. Кем станешь – говна ли куском иль цветками жасмина У Господа Бога в Его несравненном саду, Где души детей убиенных, как бабочки мимо Тебя пролетают в холодном и страшном бреду? Безмозглый кусок, управляющий сталью холодной, Огнём выжигающий чёртово имя в полях, Кто ты, ты алкающий крови противный голодный, Ты зависти вечной безграмотный страх. Кто вы, вы чьи души противны горячему аду, Телами навозите землю, и стаи бездомных собак С вас лица сжирают – копать даже ямы не надо, Живыми вас прокляли, мёртвыми канете в прах.
2023-02-01 16:49:05
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13037
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4594