Души в вас не чая
– Качают сердцами вдоль тел всех веками Кровавые массы, покоя не зная. И сердце, не почки, – какие там камни, Простые насосы – природа другая. – А если сердца вдруг забьются, как птицы, А с мудростью сердца возвысятся люди? – Ну, что вы, пожалуй, такому случиться Нет смысла. Такого по жизни не будет. Ведь сердце лишь мышца с кусочками нерва, Сжимается просто, себя сокращая И сердце не мыслит, не рвётся на небо, За костью грудины, души в нас не чая. – А может быть в сердце находятся души? Они же не знают покоя и бьются, Боятся и любят, их нужно так слушать, Они же поют в нас, над нами смеются. Они нам дороги сквозь тьму пролагают. Вы помните Данко со сломанной грудью? Там дух обитает – природа такая. Святая природа вы верите, люди? А верите чем вы? Вы любите тоже? Что делают мысли, ваш мозг посещая? Откуда в вас чувства до боли, до дрожи? А любят за что вас, души в вас не чая?
2023-06-12 05:19:20
0
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12419
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1762