Возвращение
Ты, неподвластный времени и смерти, Ты, души разделяющий на части... Ниц ангелы падут, не пляшут черти, Когда проходишь, чтобы возвращаться. А смерть, как наигравшийся котёнок, Свернувшийся клубком на ложе царском. Вот Ты восходишь и молчит ребёнок, От боли до сих пор всю ночь кричавший. Восходишь вместо Солнца величаво. В предчувствии суда застыли люди И ветер стих, и рыбы замолчали. Расплаты жаждет мир, расплата будет. Дрожит в устах уставших веры слово, Дрожит строка, сползая вдоль бумаги. Единый Ты и нет нигде другого, И чувства в прах под стон и плачь бродяги. И даже ели пред Тобой в поклоне, Согнулось всё с закрытыми глазами. Ты, смерть поправ, сидишь, как царь на троне, А мокрый мир под царскими слезами Застыл.
2022-09-28 18:14:22
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2366
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9314