Исповедь
Откандалил своё я на свете, Откручинил средь бед, отплясал. Это я просвистел на рассвете, А не ветер средь рухнувших скал. Он похож стал на трубный, шофарный, Что разбудит, кто век уже спит, Мой пропитый, не бритый, бездарный, Затрапезный, болезненный вид. Отмолчал я прошедшие годы, Оттерпел беспросветность надежд. Без добра не проклюнутся всходы, Манн воняет в кармане не свеж. Отболело ненужное тело, Ни черта за последней чертой. Так кого я любил, что я сделал С золотою, цепною душой? Я, пожалуй, чуток доскандалю, Пока зубы не выбиты прочь. Докандалю срока, что мне дали, Не узнав, что есть день, что есть ночь. Мне не жаль ни голодные годы, Ни друзей, что сменил на врагов. Неба своды – холодные своды, Но святые: Господь да любовь!
2023-08-02 09:53:20
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3958
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1564