Соль земли
Не хлебом единым, но болью едины – Пусть айсберги тают и крошаться льдины – Три раза макая в соль хлеба мякину, Из сказок спускаемся в жизни долину. На наших столах по обычиям древним, Хоть жизнь в городах современных другая, Стоит на виду, как бывало в деревне, Солонка, гостей за столом ожидая. Мы нижние воды наверх поднимаем Словами молитвы, слезами, судьбою. Измучены души в стремлении к раю, Полны океаны солёной водою. Нисходит огонь, принимающий жертвы. Восходит душа над горящею солью. Из верхних миров посылают ответы К нам вниз, где они облачаются болью. И, крови потоком всё тело пронзая, Доходит до сердца, его поджигая, Та боль, что стекает из вечного рая, Надеждой смущая, смешная такая. Надеждой на вечность, надеждой на верность, Надеждой на встречу сквозь жизни мякину. И тают кристалы не прочны и бренны. Люблю я, взаимно, любя не покину.
2022-12-18 12:06:15
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Воланд Дарсі
Красиво, боль означает, что мы ещё живы
Відповісти
2022-12-18 18:29:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1805
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1480