Возвращение
Там не просят пощады, Просто некуда деться, Где души моё сердце Опалили войной. Вот вернулся – мне рады, Но любовь – это средство. Нет не цель, только средство. Не такою ценой! Там, где землю делили На свою и чужую, Чтоб в неё закопаться От огня да от пуль. Вы мне в чарку плеснули. От чего я ревную? Я трёхсотым вернулся, А души не вернул. Той, что утром дарила С первым лучиком солнца Мне великая сила Да вселяла покой. Как давно это было! А она не вернётся. Только память от взрыва. Что же делать с собой? Можно быть патриотом И, закон не нарушив, Удалять людям души, Отделяя от тел. Мы не просим, но вот Он, Тот, кто дал людям души. Он не станет там слушать Здешних цен беспредел.
2024-01-31 18:44:31
0
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9297
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5130