Возвращение

Михаэль Казакевич

Там не просят пощады, Просто некуда деться, Где души моё сердце Опалили войной. Вот вернулся – мне рады, Но любовь – это средство. Нет не цель, только средство. Не такою ценой! Там, где землю делили На свою и чужую, Чтоб в неё закопаться От огня да от пуль. Вы мне в чарку плеснули. От чего я ревную? Я трёхсотым вернулся, А души не вернул. Той, что утром дарила С первым лучиком солнца Мне великая сила Да вселяла покой. Как давно это было! А она не вернётся. Только память от взрыва. Что же делать с собой? Можно быть патриотом И, закон не нарушив, Удалять людям души, Отделяя от тел. Мы не просим, но вот Он, Тот, кто дал людям души. Он не станет там слушать Здешних цен беспредел.

2024-01-31 18:44:31

Інші вірші поета

Сила слов Орёл иль решка Древнее лекарство Череп

Інші поети

Lincevskaia_16_17

@Lincevskaia_16_17

Sofial Deep Down

@Sofial_sol_

Sp Sp

@sp123

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5559

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13037