Я Бог твой
– Мой ангел прекрасный, стихов моих муза, Наш путь не напрасен, был Богом замечен, Ты знаешь Его, а я только лишь буду. Тебя вдохновляли из уст Его песни. Мне надо услышать заветное слово, Чтоб голос заполнил вселенную громом. Я только погибнуть потом не готова Во славу от правды и речи суровой. – Исполнится просьба того, кто захочет, Разверзнется небо от края до рая. Ты видеть готова, как эхо грохочет И рушатся скалы тем звукам внимая? И голос раздался, ко мне обращённый, Над миром дрожащим, готовым к закланию, Лучистый и ясный по белому черный, Кинжальным ударом пронзая сознание. Быть может из рая, в него приглашая, Кто знает, что путь мой, какая награда? "Я Бог твой, един Я, так слушай, Израиль!" И лист пропадает в руках водопада.
2022-11-19 21:59:52
0
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1481
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11395