Нас достали
Среди тысяч и тысяч раздавленных истин, Каблуками тяжёлыми в грязь обращённых, Между кубиков детских испачканных чёрных, Глаз хрусталиков серых хрустящих бездонных, Среди сотен и сотен погашенных жизней. Ни себе и ни людям: ни пользы, ни прозы, И не будут цвести для любви эти розы. А любовь Тель-Авива такая, как Газы, Но мы все убиваем в запале, в экстазе. Для какой самой главной возвышенной цели Мы с тобою, мой друг, в этот день постарели, Поседели, устали вдоль лезвия стали? Улыбаться и петь по-другому мы стали. Мы восстали на Бога, как взрослые дети. Не хотим мы пугаться безвременной смерти. Над глубинами неба разверзлись вдруг дали. Эти дети чужие родными нам стали. Нас достали!
2023-10-30 12:30:38
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3300
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2783