Воспоминание о деде
Мы в эти дни с тобой вдвоём совсем одни, А то, что хочется сказать, – давно не главно. Ты эту жизнь теперь мне молча объясни, Любитель правды, чёрт возьми, святой и славной. И потеряв, и обретя обратно связь, Забыв и вспомнив, кто был прав и что нам нужно, Я понимаю, что тебя люблю сейчас, А то, что было до сих пор меж нами, – дружба. Несётся время, словно пишется тетрадь. Событья пулями свистят над головами. И я прижмусь теперь к тебе душой опять, И снова мир и благодать сегодня с нами. Конспект обрезок старых выцветших газет, Средь пены лет, прохлады стен, молчанья комнат, Как будто дан простой терпения обет, Что нерушим, необходим, его лишь помним. Ах, если б мог ты просто взять и рассказать, Я бы запомнил до деталей всё подробно. Пусть не сумел бы я тебя тогда понять, Так ни понять, ни оправдать же безусловно. А ты глядел на мир с высот прошедших лет, А я смотрел в твои глаза упрямым взглядом, Как будто брал в своё грядущее билет. И с этих пор твоя рука со мною рядом. Прикосновения твоих шершавых рук, Усов колючесть – их всегда недоставало. И кто озвучит мне твоё молчанье губ, Теплом наполнит твоих мыслей покрывало?
2023-03-10 01:03:41
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3323
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1108