О гуаве

Михаэль Казакевич

О, гуава, созревшая, сладкая, Сочно вкусная, жёлтая, пряная! И тонка, как одежда атласная, Твоя кожа блестяще румяная. Ты томишься в преддверии, чувствуя Жажду страсти отдаться желание. О, гуава, вершина и суть твоя! Ты венец и предел мироздания! И твоё ожидание долгое, Под пылающим солнцем терпение. Налитая, как соками облако, Потому что простое растение. Приближается чудо мгновения Поцелуя последнего, страшно мне. Не дышать тобой – это умение – О, гуава, пред смертью прекрасная!

2023-09-10 05:43:37

Інші вірші поета

Ностальгия Письмо с фронта Орёл иль решка Я будил тебя

Інші поети

Anna Sparrows

@birdwithword

Girly M

@Girly_m

Rojda Esra Yargı

@kamisiva

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1928

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1431