Когда пылают сердца
Мир старый тает словно снег в горсти. Мессии поступь рушит жизней твердь. И нет уж места здесь для милости. Рука не хочет, но несёт вам смерть. И нам исправить то, что праотцы... И то, что добр не смог сам Авраам. Не будет вам добра и милости. От смерти враг бежит к своим богам. Пусть сталь в руках моих мечом блестит. В боях на всех нам хватит мужества. Я этот стих не прокричал и стих, Мой полон рот пророчеств ужаса. Подарим мы своим врагам лишь смерть. По всей земле святой не смолкнет вой. Прикажет Бог, и отказать не сметь, И свист ракет, огонь и снова бой.
2023-11-06 07:45:07
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5212
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2717