Споріднені душі
Нам всім так весело живеться
Без думки зайвої підемо у похід
Пісні навколо вогнища , веселощі та різні ігри нас вже ждуть
Але не всі такі як ви
Я поступивши в ВУЗ ні раз щасливий повністю не був
Я сам сиджу в одній кімнаті ,
Заваривши собі чаю я купив артеку вафлі і печиво просте.
Хоч з виду і не зрозумієш що я за людина , але мені завжди бракує спілкування
Я стараюсь себе розвеселити , але розумію ,
що не взмозі я це повторити.
Для мене наче легко і важко бути весь час на самоті.
Я наче псих з невідомим досі діагнозом своїм.
Ми для інших надягаєм маски різні.
А лиця боїмося показать.
Я знаю багатьох людей яким на душі тяжко і сум заполонив їх аж до голови.
Але лише з ними я повністю щасливий , бо тільки всі вони знають , розуміють як тяжко тут мені.
Як тяжко їм самим.
Але це нас і веселить.
Ми можемо чекати цілу вічність в болі і холоді , але ми точно будем знати , що ми існуєм не одні такі.
Ми для один одного сім'я.
Ми не пов'язані між ними кров'ю.
Ми лише душі в самоті.
Для нас зустрітись між собою це як попасти в рай хоч не надовго.
Для нас це стати веселими без маски , бути сім'єю в самоті.
2020-10-08 17:46:34
7
0