Заманила його...
Ця ніч, якась магічна,
Навіть трошки незвична:
Місяць сяє наче в день
Тай море хвилюється сильно.
А на березі пара сидить,
Ця пара також, дивна якась:
Наче і добре все,
Але щось за душу брало,
Щось манило до них.
Ця дівчина наче русалка,
Манила до себе кохання,
Манила і посміхалась повільно.
І очі блещали грайливо.
А хлопець, як зачарований
Не міг відвести погляд,
Не міг поворохнутись
Бо закоханий, бо зачарований.
І криво, і хтиво всміхається,
І руки до неї простяга
Та хоче спіймати,
Але не виходить, тіка та від нього.
І знову хоче зловити,
Принцесу, королеву Ночі...
Русалку, що тільки в ночі
Розкриє свої таємниці...
Ця ніч, якась дивна:
Молода пара зникла з очей,
Залишивши кола по воді,
Хвилі у воді
Та сміх у повітрі,
Який повільно стихає.
02.05.2018
3
0