Як хочеться...
Як хочеться світло побачити в пітьмі, і соньця промінчик. Як хочеться знову поринуть в пісні, народні й буденні. Як хочеться бачить в очах журавлів, що до дому летять. І знову у серці кпзки ожевуть, дитячі й мрійливі. Закохуючись в ці поля Українські, ми летимо... Над морем, над степом, над Сонцем, над рідним селом. Любові у краї цім багацько тепер, бо лелече гніздо є тепер. А у гнізді мама й тато і діти маленькі. Як я люблю цю місцину безкраю й чарівну.
2018-05-02 12:17:23
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1263
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1547