Люби Книгу-Життя

Marina Parthenovith

Ти відкриваєш книгу, Й читати поченаєш. А тут такі пригоди! А тут таке життя! І знову відкриваєш, Вже нову сторінку. І смуток огортає Твій розум неквапливо. Життя-це й є книга! Відкрий тільки сторінку. Ну і що, що все погано, Почни жити спочатку! Не так вже і складно, Переписати книгу: Сьогодні буде добре, А завтра, іще краще.

2018-05-02 12:02:42

Інші вірші поета

Я буду мовчати Наболіло. Печення Кохання, яким воно є

Інші поети

K N

@Nata_Kuchera

Julia K

@yy_mistress

Lady K

@lady_k

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5584

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2572