Нове покоління
Marina Parthenovith
О нове покоління! Ну як іще назвати вас. Це нове покоління, Сидить у иелефонах, Лайки заробля, Друзів тут шука. О нове покоління, Друзі ці не вічні, А лайки завтра є, Потім їх вже нема. Сидячи у телефоні, Хочаб важливе щось робіть. О нове покоління, Замінить скоро наше. Не треба сумувати, У нас ще є й реальність, Народ великий наш, Мрій що не збулись, Ще більше.
2018-05-04 14:02:04
4
0
Інші вірші поета
Ненависть Тим, хто прославив нашу землю Весна, як не весна Печення
Інші поети
Eiffel
@Miss_Eiffel
Схожі вірші
Всі
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8557
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11183