Старіння
Marina Parthenovith
Ти відчуваєш тепло, Ти відчуваєш дотик... Це нестерпний біль, Що поглинає тебе, Що не відпускає тебе... І ти вже відчуваєш, Як ти старієш. Ти старієш повільно і вільно, Хоча це остання можливість, Остання можливість відчути, Як б'ється серце, Як ти дихаєш.
2018-04-24 18:06:48
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ЭлеоНора
Мені дуже подобається🙂
Відповісти
2018-04-24 22:25:13
1
Marina Parthenovith
Дякую, дуже приємно)
Відповісти
2018-04-24 22:26:19
Подобається
Інші вірші поета
Тим, хто прославив нашу землю Ненависть Нове покоління ...Герої...
Інші поети
رِينبـــو
@RawanEltheni
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2966
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4902