Старіння
Marina Parthenovith
Ти відчуваєш тепло, Ти відчуваєш дотик... Це нестерпний біль, Що поглинає тебе, Що не відпускає тебе... І ти вже відчуваєш, Як ти старієш. Ти старієш повільно і вільно, Хоча це остання можливість, Остання можливість відчути, Як б'ється серце, Як ти дихаєш.
2018-04-24 18:06:48
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
ЭлеоНора
Мені дуже подобається🙂
Відповісти
2018-04-24 22:25:13
1
Marina Parthenovith
Дякую, дуже приємно)
Відповісти
2018-04-24 22:26:19
Подобається
Інші вірші поета
Crazy-бабам Я буду мовчати ...Герої... Печення
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2479
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2312