Старіння

Marina Parthenovith

Ти відчуваєш тепло, Ти відчуваєш дотик... Це нестерпний біль, Що поглинає тебе, Що не відпускає тебе... І ти вже відчуваєш, Як ти старієш. Ти старієш повільно і вільно, Хоча це остання можливість, Остання можливість відчути, Як б'ється серце, Як ти дихаєш.

2018-04-24 18:06:48

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

ЭлеоНора

Мені дуже подобається🙂

Відповісти

2018-04-24 22:25:13

Marina Parthenovith

Дякую, дуже приємно)

Відповісти

2018-04-24 22:26:19

Подобається

Інші вірші поета

Люби Книгу-Життя Не треба суїциду! Заманила його... ...Ностальгія...

Інші поети

N M

@_winter

Вячеслав Коголь

@vkol

Ella Verrremi

@verrremi

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2292

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2551