Обрывки
Марі Жаго
Сижу на кухне, потягивая чай нервно. Я успокоюсь и прийду к тебе, наверно. Ты снова шутишь, бросаю взгляд гневно И снова слезы и на пределе нервы. А знаешь, раньше у Бога я просила силы, Чтоб дальше двигаться, Чтоб нас не заносило, А знаешь, я просила веры, да, видимо, слишком не смело. Теперь прошу тебя: укажи путь истинный, но ты стоишь ко мне спиной. Куда идти — не мыслю я.
2019-01-10 18:04:36
18
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Марі Жаго
так, коли я його читаю наче знову переживаю (вже й не пам'ятаю чому посварилися) це як вже не плачеш, але ще й досі збите дихання... і вже заспокоївся та досі тремтять руки.
Відповісти
2019-01-23 13:21:12
Подобається
Марі Жаго
@Meledi_Wait конечно лучше)
Відповісти
2019-03-17 08:41:02
1
Aile|
Только Бог не оставляет.
Відповісти
2019-04-17 12:09:26
1
Інші вірші поета
Колискова Холод Під дверима Без приводу
Інші поети
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Dark Queen
@darkfearless06
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
42
7
2749
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3826