Скучила

Марі Жаго

Ти — моє сонце й небо. Ти — мої ясні зорі. Коли іду до тебе, стискаю серце у долоні. Воно — лише для тебе у грудях моїх б'ється, кохає ніжно-ніжно, з тобою лиш сміється. Чекаю дні і ночі, сумую за тобою. Тому, що твої очі роблять мене живою. Хоч, зараз не зі мною життя твоє минає. В наших долонях зорі, Що від кохання сяють.

2018-12-18 14:23:40

19

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Марі Жаго

@Берніс Кірк 😂 до недавнв так і було😂😂😂. Інколи під час редагування можна говорити чудес😂

Відповісти

2019-05-01 12:57:27

1

Ріна Беррі

Так чуттєво 😍

Відповісти

2019-10-05 17:21:41

1

Марі Жаго

@Ріна Беррі дякую☺️😊)))

Відповісти

2019-10-05 18:17:05

Подобається

Схожі вірші

Всі

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

45

3

5217

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1786