Скучила
Марі Жаго
Ти — моє сонце й небо. Ти — мої ясні зорі. Коли іду до тебе, стискаю серце у долоні. Воно — лише для тебе у грудях моїх б'ється, кохає ніжно-ніжно, з тобою лиш сміється. Чекаю дні і ночі, сумую за тобою. Тому, що твої очі роблять мене живою. Хоч, зараз не зі мною життя твоє минає. В наших долонях зорі, Що від кохання сяють.
2018-12-18 14:23:40
19
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Марі Жаго
@Берніс Кірк 😂 до недавнв так і було😂😂😂. Інколи під час редагування можна говорити чудес😂
Відповісти
2019-05-01 12:57:27
1
Ріна Беррі
Так чуттєво 😍
Відповісти
2019-10-05 17:21:41
1
Марі Жаго
@Ріна Беррі дякую☺️😊)))
Відповісти
2019-10-05 18:17:05
Подобається
Інші вірші поета
До світла Я - дитина. Твій кіберпростір Май
Інші поети
Zeen
@Blue_Bliss
A Kind Of Spell
@a_kind_of_spell
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3316
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13120