Скучила
Марі Жаго
Ти — моє сонце й небо. Ти — мої ясні зорі. Коли іду до тебе, стискаю серце у долоні. Воно — лише для тебе у грудях моїх б'ється, кохає ніжно-ніжно, з тобою лиш сміється. Чекаю дні і ночі, сумую за тобою. Тому, що твої очі роблять мене живою. Хоч, зараз не зі мною життя твоє минає. В наших долонях зорі, Що від кохання сяють.
2018-12-18 14:23:40
19
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Марі Жаго
@Берніс Кірк 😂 до недавнв так і було😂😂😂. Інколи під час редагування можна говорити чудес😂
Відповісти
2019-05-01 12:57:27
1
Ріна Беррі
Так чуттєво 😍
Відповісти
2019-10-05 17:21:41
1
Марі Жаго
@Ріна Беррі дякую☺️😊)))
Відповісти
2019-10-05 18:17:05
Подобається
Інші вірші поета
Сатир Прийшов ранок Обрывки До мене приходив звір
Інші поети
Ren
@Panda_4010
Ren
@Panda_4010
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5560
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1184