Твій кіберпростір
Змотиваваний твоїми словами Б'юся вкотре в гарячці Об чужі екрани, двоїчним кодом. Мене зустрічають скляним поглядом, Реагують, змахнувши пальцем: Надто надокучливий і недолугий, Навіть зачепитися ні за що. Просто згубитися в павутині чужих ілюзій, прикорнути десь у затінку таємних бажань, та боляче лишатись на самоті зі своїми думками. Навіть там вони тягнуться до реальності, шукають факти, відмітають мрії, нагадують хто я, і сміються з того, що не можу сказати у голос. Почуваюся наче на шахматній дошці, та я там не король, не ферзь і, на жаль, не пішак.
2021-04-13 17:37:28
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Чорна
Так красиво 🤩
Відповісти
2021-08-13 19:22:02
1
Марі Жаго
Відповісти
2021-08-15 09:30:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2512
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4904