Твій кіберпростір
Змотиваваний твоїми словами Б'юся вкотре в гарячці Об чужі екрани, двоїчним кодом. Мене зустрічають скляним поглядом, Реагують, змахнувши пальцем: Надто надокучливий і недолугий, Навіть зачепитися ні за що. Просто згубитися в павутині чужих ілюзій, прикорнути десь у затінку таємних бажань, та боляче лишатись на самоті зі своїми думками. Навіть там вони тягнуться до реальності, шукають факти, відмітають мрії, нагадують хто я, і сміються з того, що не можу сказати у голос. Почуваюся наче на шахматній дошці, та я там не король, не ферзь і, на жаль, не пішак.
2021-04-13 17:37:28
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Чорна
Так красиво 🤩
Відповісти
2021-08-13 19:22:02
1
Марі Жаго
Відповісти
2021-08-15 09:30:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1869
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1510