7/21

Марі Жаго

Як хочеться зламати стіни Одним лиш вигуком і їх нема Дарма Зховаюся у купі пилу і Шепотітиму чужі слова Сама Відрізала від себе половину Чекала що колись прийде весна малá Пригнічена зруйнована людина І гірко так що то моя вина.

2021-03-23 23:21:52

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

👍Чудово!

Відповісти

2021-03-24 04:34:39

Марі Жаго

@Лео Лея дякую)

Відповісти

2021-03-24 07:06:36

Інші вірші поета

Я - дитина. Без приводу Не відпустить... Розумієш

Інші поети

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

Nellie Shivute

@Nellie_

Tasnime Bouchareb

@tasnime_bouchareb

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3916

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4043