Розумієш
Марі Жаго
Розумієш я могла б читати новини перелякана або сонна Я би навіть могла поїхати із України, але я залишаюсь вдома Тут навколо вода І нікого нема Навіть стріхи й дома Поховала вона Обійму журавля Й полечу крізь сніги Крізь холодні серця Стережись вороги. Лише вікна пусті Й посинілі вуста Лише шепіт "прости" Не спаслася й сама... ОБІЙМУ журавля і зроблю три круги Там де неня моя, де мої береги Я накрию крилом у моторнім човні Тих людей що разом помагали мені І хай їхнє добро засіває весь світ Збережи Україно увесь їхній рід Щоб сміливість і сила не торкалися дна Щоб жила Україна, моя рідна земля.
2023-07-21 08:41:06
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Марі Жаго
дякую💙
Відповісти
2023-07-21 12:52:40
Подобається
Н Ф
Віддано, патріотично
Відповісти
2023-07-22 07:11:17
1
Марі Жаго
@Н Ф дякую)
Відповісти
2023-07-22 21:54:51
1
Інші вірші поета
Спати під дощі Не співаю рок Я - дитина. До світла
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2442
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4469