Не співаю рок
Я за столом одна І п'ю до дна. Я мала із тобою сюди прийти. І з нас ніхто не скаже: чия вина? Як можна до такого все довести. Не співаю рок-рок-рок В моїм серці ток-ток-ток Не хотіла йти-ти-ти Думала там ти. Я молода й тендітна, чарівна. Завжди тобі привітна— тепер одна. Нащо знову розквітла в очах роса. Я вірю доля світла. Є теплий рай.
2019-11-19 10:52:02
19
25
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (25)
Божевільний
@Марі Жаго на жаль, в саргербуці не можна відсилати аудіоповідомлення, тому...
Відповісти
2020-04-05 15:31:45
Подобається
Марі Жаго
@ Божевільний дати мій телеграм?
Відповісти
2020-04-05 15:55:25
Подобається
Божевільний
Відповісти
2020-04-05 16:10:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4371
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2580