Без тебе
Марі Жаго
Холодний вітер вірвався у мою оселю, Зав'яли квіти, як і раніше я вдивляються у стелю, Із рухом сонця змінюється тінь від абажуру... Я сподіваюсь знаєш, як по тобі я сумую. Я не раз говорив, що трохи дивакуватий, Ти сміялась завжди, казала таких багато. Скільки даремних слів! "Пробач" мені не сказати. Скільки зламаних душ, Тепер немає свята. Хлопці не плачуть, та чому так сльози стрімко ллються? Планували старість, обирарали кляту люстру. Ми поводитись як діти. Ти наче янголя з просоння. А що тепер? Сиджу один, на підвіконні. Я відкрию вікно, Вдихну свіже повітря, Уявлю, що ти знов поливаєш квіти. Ми літали у двох — Лишилось тільки пір'я. Небо хмариться, бо завтра твоє весілля. Я не знав, що любов то не дозвілля.
2020-02-01 14:17:00
23
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Марі Жаго
☺️ дякую❤
Відповісти
2020-02-01 17:04:38
Подобається
Uina Ku
Твой талант - создавать настроение)
Відповісти
2020-04-24 14:19:16
1
Марі Жаго
@Uina Ku ☺️☺️☺️ спасибо)
Відповісти
2020-04-24 14:40:52
1
Інші вірші поета
Сатир Вуста Під куполом неба (пісня) Спати під дощі
Інші поети
Billips Michael
@billips_michael
Tolik Kuzmyshyn
@kuziabeats
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4416
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1738