Спати під дощі
Війна триває вже не перший день Не перший день тривають градові дощі Шалений вітер  завиваючих пісень Скрадає вибухи тої грози вночі. Вони навчились по чужих слідах Перевіряти стежку раз у раз Усіх торкнулася одна біда Війна змела собою  мирний час. Вони навчились спати під дощі Непролитих колючих сліз Вони тримають у руках своїх ключі Не відкивають двері, а проходять крізь.
2023-07-31 20:33:01
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6428
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9229