Спати під дощі
Війна триває вже не перший день Не перший день тривають градові дощі Шалений вітер  завиваючих пісень Скрадає вибухи тої грози вночі. Вони навчились по чужих слідах Перевіряти стежку раз у раз Усіх торкнулася одна біда Війна змела собою  мирний час. Вони навчились спати під дощі Непролитих колючих сліз Вони тримають у руках своїх ключі Не відкивають двері, а проходять крізь.
2023-07-31 20:33:01
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3394
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2669