Спати під дощі
Війна триває вже не перший день Не перший день тривають градові дощі Шалений вітер  завиваючих пісень Скрадає вибухи тої грози вночі. Вони навчились по чужих слідах Перевіряти стежку раз у раз Усіх торкнулася одна біда Війна змела собою  мирний час. Вони навчились спати під дощі Непролитих колючих сліз Вони тримають у руках своїх ключі Не відкивають двері, а проходять крізь.
2023-07-31 20:33:01
4
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9273
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2066