Прийшов ранок
Марі Жаго
Прийшов ранок, світить сонце... Я прокинулась, чи сплю? Якось — дивно... якось — сумно... І не знаю я: чому? Серце — плаче. Сльози ллються. Тремтять руки... На вустах: Одне слово. Один подих. Один погляд. Один страх. В пам'яті моїй застиг ти. Нащо знову я тужу? Пам'ять? — зачерствілі крихти! Ріжуть очі день — по дню... Біжать сльози; Тисне в грудях; Тремтять губи... В очах — страх: Що забудеш... Не згадаєш... Не заплачеш в своїх снах. Знову пишу я послання: Знай! Мені зовсім не жаль. Не сказала; не кохала... Ти — з отрутою грааль. Образ, що у моїм серці — це казки з дитячих мрій! А життя додало перцю І залишило там — біль. Висихають сльози — сіллю; В зранених наших серцях. Ти — наче побитий міллю: Весь в дірках, рваних рубцях. Прийшов ранок світе сонце...
2019-03-04 17:53:06
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Анна Кроу
@Марі Жаго дякую
Відповісти
2019-07-25 06:20:08
Подобається
Вячеслав Самойлович
Пришло утро. Светит Солнце, Просыпаться мне пора. Загляни в мое оконце, Поцелуй меня с утра...
Відповісти
2020-04-21 08:27:25
1
Марі Жаго
@Вячеслав Самойлович 👏🏻👏🏻👏🏻 красиво м тепло)))
Відповісти
2020-04-21 08:29:36
1
Інші вірші поета
БІЛЬШЕ НІ СЛОВА Колискова Чуєш? Спати під дощі
Інші поети
His Queen
@his_queen0926
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3574
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4963