Блог
Всі
Новини
Доброго дня, люди. Я йду з сб. Якщо комусь буде цікаво продовжити зі мною спілкування, пишіть в особисті повідомлення, аби я дала вам свій твітер
2
50
Л-Логіка
Думки вголос
Інформатик: здайте практичну до вівторка, бо буде кол в журналі.
Я: *надцяту годину ковбашусь над практичною з інформатики.*
Інформатик: ой, я вже на вихідних семестр вам виставив...
Л-ЛОГІКА
1
60
Книги
Всі
Вірші
Всі
Ти явилася мені вві сні
Ти явилася мені вві сні,
Холодним маревом нічним ти стала,
Та дивилася я в очі ті твої ясні,
Усе «чому?» я себе питала.
Чому прийшла, чому розбурхала ти душу?
Жорстоко зловила очима цвіту бірюзи,
Чому в дім мій крижану пустила стужу,
А серце оточила вІттям колючої лози?
Чому вірвалася, немов ненастя,
Зламала все, що тут створено було,
Дала мені примарне чуття щастя
І знищила усе, що тут жило й цвіло?
Чому тихо так торкнулася рукою,
Шелеснули слова, мов сторінки.
Чому сльози котяться рікою,
А душу роздирають колючкИ?
Ти явилася мені вві сні,
Холодним маревом нічним ти стала,
Змахом фарби на вікні,
Ти червоне серце малювала.
Перевод Юлии Богуты
(Спасибо за него, Юль)
"Ты пришла ко мне во сне"
Ты пришла ко мне во сне,
Ты стала холодным ночным миражом.
Я смотрела твои ясные глаза
И всё спрашивала у себя «Почему?».
Почему пришла, почему взбудоражила ты душу?
Жестоко поймала глазами цвета бирюзы,
Почему в дом мой ледяную пустила стужу,
А сердце окружила ветвями колкой лозы?
Почему ворвалася, словно беда,
Сломала все, что здесь создано было,
Дала мне призрачное чувство счастья
И уничтожила все, что здесь жило и цвело?
Почему тихо так коснулась рукой?
Шелохнулись слова, как страницы.
Почему слезы катятся рекой,
А душу раздирают колючки?
Ты пришла ко мне во сне,
Ты стала холодным ночным миражом.
Взмахом краски на окне,
Ты красное сердце рисовала.
8
8
455
Твої очі OLD
Мені так подобаються твої очі,
Мов два озерця сині,
Вони зорями сяють проти ночі
І їм не страшні ніякі зміни.
Вони дарують про щастя мрію,
Тримають усіх на плаву,
А як боляче стане - подарують надію,
І зловлять десь на лету.
Мені так подобаються твої очі,
Мов два озерця сині,
Вони мені зорями сяють проти ночі
Завжди тихі, беззмінні.
7
1
459
Що ви накоїли, люди?
Тут сонця нема, тут сонця не буде,
Тут навіки настала матінка-ніч,
Куди біжите, куди тікаєте, люди?
Всюди почнеться кривавая січ.
Так поглянь же, соко́ле, озирнися навколо,
Як тихо тут стало серед всіх міст...
Як з криком померли, як зникнули люди,
Навіки лишивши сотні обжитих домів.
Диви-но, як вітер шугає крізь хати,
Крізь вибиті двері, крізь лунки мостів,
Не плачуть вже діти, не плачуть вже мати,
Лиш дощик стікає сотнею сліз.
Що ж наробили, що скоїли, люди?
Захлинулись у чорній воєнній пітьмі.
Ви зруйнували свій світ, що повен облуди,
Ви створили новий.. але ж де ви самі?
10
1
583
