Комета
Man Vi
Коли прилетіла у липні комета, Всі зорі в волоссі твоїм діадемою Розплавили душу, як був біля тебе. Ці крики — солодка, мов губи, сирена. Як дощ обійняв розпашілії плечі, Я заздрив до сказу надмірній сій близькості: Крізь одяг промок, тканин порожнечу, Торкаючись хитро тендітної шкіри. Враз погляд підняла, всміхнулась, ступила Ледь крок цей до мене. Обійму щосили! Зігрію від ночі, від чарів дощу! Душа ж-бо розплавена, досі ще тепла, І шепотом стала криклива сирена: "Допоки тримаєш, тебе не пущу!"
2020-09-01 21:36:49
3
0
Інші вірші поета
Як? Обіймати троянду Реальність Лиш би тобі спокій
Інші поети
Харука Танака
@Shadow_of_flowers
A Kind Of Spell
@a_kind_of_spell
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2441
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2031