Розправити крила

Man Vi

Розправити крила Постала дилема Наче в цім сила, А мов і треба. Бути простіше - Бути найкращим Пігулки у роті Не проковтнеш нізащо. Була б можливість - зробив, Ні - то б забив. А зараз Не те! Погодься! Не те! Мов і живе, А мов і німе! І пір'я хоче вітер відчути, Тобі від незручності Все би забути! Навколо млість! Навколо злість! І десь-то за їхніми хмарами... Далеко за тими почварами... Сонце! Наче золотце! Крила спітнілі, Розправлені й білі! Лети, благаю, лети! Тільки благаю! Мов Ікар, Не впади!

2018-07-24 10:36:00

Інші вірші поета

Останній дим Напевно... It's me Як?

Інші поети

Juli Pencil

@Juli_Pencil

Minyunsu3

@Minyunsu3

Nana

@mingi

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1870

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2779