Що зі мною?
Останнім часом сам себе лякаю...
І мов все гарно у житті,
Знайомих купа, всі шикарні,
І сам подобаюсь собі.
Я став поетом, я пишу вірші!
І музику свою складаю.
Я піаніст, письменник і спортсмен.
І все таки, яке оточення чудове в мене,
Яких прекрасних знаю я тепер.
Але, весь час стою я за стіною.
Вона така прозора й тонка,
І постійно відчуваю, я - самотній.
Вся музика довколо мовчазна.
Всі розмови, всі знайомі,
Вони назовні все стоять.
Вони щось кажуть - я не чую.
Ця клята перемичка перед мною
Заглушає все, що розмовляє там.
І наче все в житті як завжди.
Ті самі яркі кольори,
Але контраст занадто слабкий.
Яскравість максимальна теж таке собі.
І знаєте, всі мої рухи,
Мов з великою затримкою завжди.
Доволі часто себе бачу
Від третьої особи - зі спини.
Я хочу знов відчути звуки..
І яскараві різні кольори.
Я хочу чути повну гучність музики,
І голоси своїх товарищів.
Я знаю, прорвати стіну складно.
Вона міцна, хоч прозора й тонка.
І поки що для мене невідомо,
Як буду я долати мною ж зроблений капкан.
2023-08-25 08:23:59
6
4